Спішу заповнити прогавину в потребах висловитись на блозі про НАВДИВОВИЖУ ДИВОВИЖНЕ дійство, об яке сьогодні я перечепилась.
Ще кілька годин тому я мала необережність відповісти:
"знайшла свою точку дотику до ейфорії.
А тепер блюю від розчарування."
Ще кілька годин тому я мала необережність відповісти:
"знайшла свою точку дотику до ейфорії.
А тепер блюю від розчарування."
на своєму екаунті в Ask.fm (http://ask.fm/UlianaL).
Мушу вас запевнити - це було лише уявне порівняння як стан душі, власне особисті мотиви.
Наступні рядки здадуться для когось дивними і містичними, а для когось явищем звичним і буденним, але мене по правді злегка лихоманить і я відчуваю нудні похити всередині шлунку.
Сама для себе формулюю висновок: думки таки матеріалізуються. Тоді уявіть, який є ефект при написанні цього. Важко уявити кількість лихослів'я, що ллється з вуст. І яке цьому завершення? Ганебно нещасливе.
Кожної ночі я бачу сни: відблиск уяви і решти грубо кажучи 90% мізків, які не здатна використовувати. Що там далі, за межами людської свідомості? Плани апокаліпсису чи безглузда дурня?
Втім що ще залишається, окрім злиденних людських мрій, политих щоразу свіжими солодкими надіями.
Нехай вам імпонує поєднання сніжно-білого і мигдале-коричневого. Ця сумовита меланхолія буде спричиняти сонний стан ваш. Спіть, насолоджуйтесь тими хвилинами своєрідної медитації, тому що це чи не єдиний спосіб відірватись від злиденної Землі.
Нехай вам імпонує поєднання сніжно-білого і мигдале-коричневого. Ця сумовита меланхолія буде спричиняти сонний стан ваш. Спіть, насолоджуйтесь тими хвилинами своєрідної медитації, тому що це чи не єдиний спосіб відірватись від злиденної Землі.

Немає коментарів:
Дописати коментар