вівторок, 19 лютого 2019 р.

друга ночі, бліня. друга ночі. Я знову втратила своє правильне налаштування і розташування свого сну в добі. Вставати о 5 - це велика радість, яку ти даруєш тілу. За умови лягати об 11.
Але я ламаю систему і руйную все, що вже побудувала. Тільки завдяки своїй недоладності і невмінню організувати себе, свій дух, своє життя.

Сиджу і думаю. Що б це робити. Як би це краще завернути-повернути. Так, щою в кишенях вітер не гуляв, але і щоб я була повністю задоволена. Як виявляється, в голові це легко, а реалізувати - це як підняти мішок, удвічі важчий за тебе: реально, але аби кишки через дупу не полізли. 

Я не можу кожного дня писати у Твітер ТАК ЧОРТ ЗАБИРАЙ Я МОЖУ, а завтра йти і купувати трубочки із згущонкою. Я не можу гладити дивитись на рельєфні животики в інстаграмі і гладити свою бочечку, занехаюючись ще більше. 
блог - остання інстанція, де все закарбовано. Нема ходу назад, і не може бути.

Немає коментарів:

Дописати коментар